Про використання програмного РРО легко і доступно

Велика кількість запитань виникає щодо користування пРРО та касами. Чи складно це? Як формувати чеки в залежності від способу оплати? Які штрафи передбачаються за його невикористання? І багато інших питань. Сьогодні ми з вами їх вирішимо. Хоча, тема для деяких підприємців і нова, проте все не так складно, як здається з першого погляду. У нашому дописі Ви зможете знайти відповіді на найпоширеніші запитання «новачків», які тільки починають свою офіційну діяльність, а також тих, хто вже не перший рік веде свій бізнес.

Отже, кому необхідно використовувати фіскальний реєстратор відповідно до закону?

Якщо, ми звернемось до Закону України №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», то знайдемо наступну інформацію. Підприємства, які належать до сфер торгівлі, надання послуг та громадського харчування, і водночас здійснюють розрахунок готівкою чи безконтактними способами оплати, зобов’язані вести діяльність із застосуванням фіскального реєстратора.

Проте, у нормативно правовому акті можна знайти винятки за яких умов використання програмних РРО та кас є не обов’язковим.

Відповідно до статті 9 Закону України №265, програмні РРО, розрахункові книги (РК) та звичайні реєстратори розрахункових операцій не треба використовувати:

  • Коли продається власна продукція від підприємства. Ще, такі підприємства, відомі як «ризикові». Оплата здійснюється у касі підприємства, установи чи організації з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів. Має бути видана квитанція, що підписана уповноваженою особою об’єкта господарювання.
  • При виконанні банківських операцій. Зверніть увагу, що сюди НЕ відносяться будь-які дії з валютними цінностями, що не були проведені через касу банка. Комерційні агенти банків та небанківських фінансових установ, які приймають готівку для надання послуг її переказу, теж НЕ відносяться до господарств, які звільнені від використання фіскальних реєстраторів.
  • Коли продаються проїзні та перевізні документи на залізничний або авіатранспорт. Обов’язкове оформлення розрахункових та звітних документів. Автомобільний транспорт теж підходить під цю категорію, однак приміський транспорт не має таких привілеїв.
  • Якщо товар або послуга продається платником єдиного податку, тобто фізичною особою–підприємцем, згідно з ПКУ.
  • У разі реалізації напоїв, олії та живої риби з автоцистерн, бочок та бідонів. А також торгівля стравами та напоями за умови продажу у їдальнях і буфетах освітніх закладів.
  • При здійсненні продажу на ринках товарами, які відносяться до категорії промислових або продуктових, за умови оплати готівкою. Сюди НЕ відноситься продаж побутової техніки, яка вимагає гарантійного талона та ремонту, ліків, виробів медичного застосування, ювелірних прикрас.
  • У випадку, коли в точці отримання товару або послуги не здійснюється виплата готівкою. Наприклад, склади та інші місця зберігання виробів.
  • Коли продаж здійснюється у кіоску, з лотка чи розноски для паперових виробів преси. Наприклад: реалізація листівок, конвертів, знаків поштової оплати, журналів, газет тощо. Питома вага продажів має бути понад 30% від загального товарообігу.

Додатково, в постанові КМУ №1336, вказано, у яких випадках фіскальні реєстратори не використовуються, але використання розрахункової книжки обов’язкове.

Нижче розглянемо сфери, на які має вплив ця постанова:

  • Роздрібна торгівля продовольчою продукцією, окрім тієї, що має акциз. Продаж здійснюється ФОП, який сплачує єдиний податок.
  • Роздрібне поширення виробів, що здійснюється через засоби пересування. Тобто, вони мають бути розташовані за межами постійних приміщень. Наприклад: автомагазини, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, цистерни, візки, лотки, столики;
  • Роздрібна реалізація продукції на ринках та ярмарках. Однак це не стосується кіосків, магазинів, палаток та павільйонів, які розташовані на території ринку.
  • Роздрібна торгівля у межах села. Діяльність можуть вести підприємства споживчої кооперації або безпосередньо виробники продуктів.
  • При продажу їжі та напоїв (обов’язково безалкогольних) на території ВНЗ, їдалень та буфетів УТоС (українське товариство сліпих) та УТоГ (українське товариство глухих).
  • Роздрібна торгівля харчовими продуктами чи побутовими послугами, у закритих військових гарнізонах або містечках.
  • Роздрібна торгівля медикаментами та медичними послугами на території села. Ветеринарні послуги також підпадають під цей пункт.
  • Товари та послуги, що надаються поштовими відділеннями і пунктами зв’язку в селах.
  • Послуги медпрацівників вдома.
  • Продаж друкованих виробів на пошті. Питома вага товарообігу має складати понад 50% від загального товарообігу.
  • Торгівля квитками та іншими документами, завдяки яким, можна проїхати електротранспортом або морськими і річковими суднами.
  • Торгівля продукцією з візків чи надання послуг майже на всіх видах транспорту (залізничний, річковий, морський, повітряний), окрім тих, що не зазначені у переліку КМУ.
  • Продаж хлібопекарських або кондитерських виробів з розносок та ручних візків на території театру чи спортивного закладу.
  • Побутові послуги у селі.
  • Обслуговування бібліотек.
  • Надання майнових страхових послуг та страхування особистих ризиків фізичної особи.
  • Організація туристичних послуг в Україні. Оплата має проводитись у безготівковій формі.
  • Торгівля релігійно-обрядовими предметами.
  • Ритуальні послуги, якщо розрахунок відбувається у клієнта вдома.
  • Роздрібний продаж насіння у кіосках в селах та селища міського типу.
  • Приймання вторинної сировини у населення.
  • Сфера бджільництва.
  • У разі, якщо надаються послуги, які видають дозвіл на постачання газу, води та тепла. Це стосується території села, коли споживач оплачує послугу вдома.

Питання, за яких умов необов’язково використовувати реєстратор ми розібрали. Далі, мова піде про те, як треба застосовувати ПРРО і каси у ФОП?

ФОП 1 групи і ФОП 2 та 3 групи (до 1 мільйона гривень без ризикових товарів) не зобов’язані користуватись реєстратором розрахункових операцій.

Зауважимо, що з 01 січня 2021 року, мали набути чинності деякі зміни. А саме, збільшення списку сфер діяльності, для ФОП 2 та 3 групи, де застосування пРРО мало стати неухильним, незалежно від обсягу доходу. Застосовувати реєстратор довелося б при торгівлі:

  • Товарами чи послугами через Інтернет.
  • Технічно складними товарами.
  • Лікарськими та медичними виробами або платними послугами в сфері охорони здоров’я.
  • Ювелірними виробами або коштовними металами.
  • Вживаною продукцією у магазині.
  • Запчастинами для авто.
  • Текстилем. Окрім продажу на ринку в разі оплати готівкою.

Також, нововпровадження мали торкнутись сфер громадського харчування, туристичного та готельного бізнесу.

Наголошуємо, що для ФОП 2 та 3 групи дохід, яких складав би більше ніж 1 мільйон гривень, встановлення РРО або пРРО мало бути обов’язковим. І це не залежало б від виду їх діяльності.

Проте, через численні протести, Верховна Рада України вирішила змінити дату введення закону на січень 2022 року. Критерії, за якими будуть використовуватись пРОО та каси, можливо, теж зазнають змін. Наразі відомо, що скоріш за все, зміни торкнуться платників податків 2-4 груп. Можливо, це є плюсом, оскільки підприємці матимуть час детальніше вивчити це питання та ретельніше підготуватись до нових правил.

Як правильно проводити розрахунки?

Кожному підприємцю потрібно не лише розуміти під яку категорію він підпадає, але і як без помилок розрахувати клієнта і розібратись з різними випадками оплати замовлень.

Фіскальний реєстратор використовується коли розрахунок проводиться:

  • В готівковій формі;
  • Через термінал банківської установи, із застосування електронного платіжного засобу (ЕПЗ);
  • Через термінал самообслуговування небанківської установи, готівкою та ЕПЗ;
  • Через системи Приват24, Монобанка, Ощад 24/7, LiqPay, Portmone, iPay для дистанційної торгівлі з ЕПЗ.

Фіскальний реєстратор не використовується коли розрахунок проводиться:

  • Переведенням грошей з рахунку суб’єкта господарювання (СГ) на рахунок іншого суб’єкта господарювання;
  • Перерахуванням коштів за допомогою банківської каси.
  • За допомогою терміналу самообслуговування банку, готівкою або через ЕПЗ.

Ведення торгівельної діяльності через Інтернет

Сьогодні Інтернет-магазини користуються особливою популярністю, тому підприємці часто звертають увагу на саме такий різновид розповсюдження товарів або послуг. Клієнт може здійснити оплату різними способами:

  • Надіслати кошти зі свого банківського рахунку на рахунок продавця.
  • Розрахуватися в касі банку.
  • Оформити кредит.
  • Без фізичного контакту.

Зі свого боку продавець бере на себе відповідальність доставити товар поштовою службою, власним кур’єром або кур’єрською службою за попередньою домовленістю з покупцем.  

Далі, ми детальніше розглянемо випадки різних видів оплати та доставки.

  1. Доставка товару з оплатою у поштовому відділені.

Покупець замовляє товар на сайті інтернет-магазину, потім продавець передає замовлення поштовій службі. Пошта приймає оплату за товар та послуги, видає товар і чек від продавця покупцеві. Можна використати варіант, коли поштова служба доставляє товар покупцю, і вже тоді товар та послуга сплачуються на місці. Далі, поштова служба перераховує оплату за товар інтернет-магазину.

  • Доставка товару кур’єром продавця. Оплата через ЕПЗ.

Покупець робить замовлення на сайті і оплачує його через Portmone, Liqpay, Приват 24, тощо. Продавець інтернет-магазину проводить розрахунки через реєстратор розрахункових операцій або програмний РРО і передає посилку кур’єру. Всередині мають бути замовлення і чек. Посильний здійснює доставку виробу і чека.

  • Доставка товару кур’єром продавця. Оплата готівкою.

Покупець замовляє товар на сайті. Продавець передає замовлений товар своєму кур’єру. Кур’єр доставляє замовлення та проводить розрахунок через реєстратор розрахункових операцій або програмний РРО, і вже тоді покупець оплачує замовлене готівкою. Кур’єр повинен внести готівку у касу продавця.

  • Доставка кур’єрською службою. Оплата замовлення готівкою.

Покупець робить замовлення на сайті. Продавець передає товар кур’єру і він доставляється покупцю. Кур’єр проводить оплату та надає чек портативного реєстратора або програмного РРО. Потім, кур’єр перераховує суму оплаченого товару зі свого рахунку на рахунок продавця.    

  • Безготівкова оплата. Переведення коштів з рахунку покупця на рахунок продавця.

Покупець замовляє товар на сайті і оплачує його, надіславши кошти на рахунок продавця. В свою чергу продавець надсилає замовлення будь-якою зручною поштовою службою за попередньою домовленістю.

  • Часткова оплата чи кредит. Доставка за адресою вказаною покупцем.

Покупець замовляє бажаний товар на сайті, обравши часткову оплату. Товар і фіскальний чек доставляються замовнику. Чек повинен бути з формою оплати «кредит». Далі, оплата може підтверджуватись чеком з позначкою «Погашення кредиту», квитанцією банку або чеком про переказ коштів. Необхідно пам’ятати, що кількість розрахункових документів залежить від кількості оплат.

У випадку, коли клієнт хоче придбати товар в кредит, він замовляє його на сайті, але без оплати, а оформлення кредитного договору здійснюється під час доставки замовлення.

  • Безконтактна оплата інтернет-послуг.

Сюди можна віднести сплату комунальних квитанцій, кабельного телебачення, ігор, доступу до інтернет-контенту, інфопродуктів та комп’ютерних програм. Покупець замовляє продукт на сайті і обирає оплату через ЕПЗ. Потім він отримує фіскальний чек на електронну пошту, SMS, Viber, Whatsapp або інший месенджер на вибір, та замовлену послугу від продавця.

Які штрафи передбачені законом у разі невірного використання РРО?

В разі порушення Закону №265, щодо розрахункових операцій за товари або послуги, правопорушник повинен сплатити штраф в залежності від тяжкості свого порушення.

До порушень відносяться наступні дії:

  • Непроведення розрахунків через реєстратор. Сума штрафу складає 10% вартості проданих товарів. Якщо підприємець знову не дотримується закону і повторно помічений за не проведеним розрахунком через реєстратор, тоді ціна штрафу складатиме 50% від суми проданих товарів.
  • Продаж виробів, що не обліковані у встановленому законом порядку. Штраф – подвійна вартість проданих виробів.
  • Контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронному виді на реєстраторі розрахункових операцій та інформацію про розрахунок було спотворено. В такій ситуації, доведеться сплатити штраф у розмірі 30-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • Невикористання, або ведення підприємницької діяльності, маючи незареєстровану книгу обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункову книжку (РК). Штраф – 50 неоподатковуваних мінімумів;
  • Несвоєчасне надання інформації до органів контролю, що мають відношення до використання кас, пРРО, РК та інших дубльованих розрахункових документів. Санкція складатиме 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • Оплати за допомогою каси підприємств були здійснені з порушеннями. Відсутність оформлення прибуткових і видаткових касових ордерів. Штраф – 20 неоподаткованих мінімумів.

Чому треба використовувати РРО і які в цьому переваги?

Підсумовуючи, можна сказати, що фіскальний реєстратор дійсно має багато нюансів використання, але має не менше переваг.

По-перше, його можна підключати до вагів, що спрощує роботу для роздрібних продавців.

По-друге, продавець має змогу зменшити ціну для постійних клієнтів за потреби.

Завдяки реєстратору стане легше вести облік товарів та фіксувати дату, час і деталі оплати. Дуже зручною функцією є сканування штрих-коду, щоб швидко дізнатись ціну з бази даних.

І останні в списку, але не за значенням плюси – це формування звітності за будь-який період, підрахунок податків і знижок та фіксація форми оплати.

Дізнатись про всі корисні функції пРРО і кас можна дуже просто. Треба лише придбати, почати його використовувати та дотримуватись закону. Часу і можливостей більше, ніж вдосталь.  

Бажаємо гарних продажів!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *